Кінець великої імперії

Пролог
У невеликому бетонному приміщенні, глибоко під землею, не було ні вікон, ні доступу до зовнішнього світу. Тут знаходився Павлик Морозов, лідер країни, що колись вважалася "великою". Його постать уособлювала тоталітаризм, параною і втрату реальності. Але цього дня він вирішив змінити хід історії.

Глибоко в бункері, оточений моніторами, старими картами і червоними кнопками, Павлик не спав уже третю добу. Світом ширилися чутки про його рішення. Однак, реальність була значно гіршою: він уже віддав наказ.

Розділ 1. Ракета, яка змінила світ
Тихо, без зайвих оголошень, з одного з найсучасніших полігонів, прихованого у Сибірських лісах, піднялася ядерна ракета. Її траєкторія була відома тільки кільком військовим, які, не задаючи питань, виконували накази з бункера.

У Вашингтоні, за тисячі кілометрів, червоні телефони задзвонили майже одночасно. "Це може бути кінець," — сказала радниця президента, дивлячись на дані про запуск.

Відповідь не забарилася. Уся міць американського ядерного арсеналу була приведена у стан готовності за лічені хвилини. Ніхто не вів переговорів, ніхто не намагався стримати ситуацію. Америка відповіла ударом.

Розділ 2. Москва в руїнах
Коли ракети досягли своєї цілі, колись пишне місто Москва перетворилося на руїни. Кремль, символ режиму, буквально зник із землі. Павлик, дивлячись на монітори у своєму бункері, шепотів: "Це лише початок. Ми їх змусимо домовлятися".

Але домовлятися вже не було кому. Більшість російських міст стали радіоактивними пустелями. Гігантські хмари попелу піднялися у небо, і світ побачив, чого варта ядерна війна.

Розділ 3. Китайські перемовини
Коли дим осів, на політичній карті світу залишилося два гравці: Китай і Америка. Обидві країни тепер стояли на межі нового перерозподілу. І Павлик, уцілілий у своєму бункері, усвідомив, що єдиним способом вижити залишалося лише піддатися Китаю.

— Ми готові віддати вам Сибір. 60% територій, — промовив він у зашифрованій трансляції.

Китай не поспішав відповідати. Їхні плани були значно масштабніші.